← На головну

Радіоактивність: історія відкриття, види та небезпека. Лекція з фізики. Частина 1.

Опубліковано: 2024-10-10

Радіоактивність: історія відкриття, види та небезпека. Лекція з фізики. Частина 1.

Шановні слухачі Я вас вітаю І сьогодні я хочу вам розповісти про радіоактивність я вам хочу розповісти про історію цього явища про те які види радіоактивності існують яку небезпеку насправді вона несе для людини Давайте поговоримо коротко про план нашої лекції в першій частині нашої лекції Ми дамо визначення поняттю радіоактивність та дуже коротко розкажемо як це явище було відкрито ким воно було відкрито і чому воно було відкрито саме в той час далі ми поговоримо трохи про види радіоактивного випромінювання Ми згадаємо дуже добре відомі альфа-частинки бета-частинки гама-частинки крім того я вам розкажу що насправді видів радіоактивного випромінювання значно більше і крім Альфа Бета розпадів та гамавипромінювання існує ще наприклад протонни розпад нейтронний розпад кластерний розпад спонтанне ділення тощо далі ми пого говоримо про закон радіоактивного розпаду ми поговоримо про те як змінюється радіоактивність певного радіоактивного джерела з часом що таке активність та чому активність напряму залежить від періода напіврозпаду що більш небезпечно речовина яка розпадається дуже швидко чи навпаки яка може розпадатися мільйони років Ну і нарешті закінчимо нашу лекцію ми основами дозиометрії я вам розкажу що таке дози випромінювання що таке експозиційна доза по поглинута доза ефективна доза як ці дози вимірюються і наскільки дози випромінювання радіоактивного які ми щодня отримуємо дійсно небезпечні чи можливо не небезпечні для нашого здоров'я отже давайте почнемо для того щоб розпочати розповідь про радіоактивність Ми спочатку повинні згадати основи атомної фізики і згадати як побудована частинка яка називається атом взагалі ідеї про будову атома дуже старі Сама ідея що вся речовина навколо нас складається з певних дуже-дуже-дуже маленьких частинок вона належить ще Давній Греції це були левкіп і Демокріт які за кілька сторіч до нашої ери висловили припущення що якщо взяти якщо взяти шматок речовини і різати його на все менші і менші частинки врешті-решт ми дійдемо до найменшої неподільної частинки речовини яку вони назвали атом від слова атомос неподільний ця теорія вона на 2000 років майже випередила свій час і людство знов згадало про будову атома вже в X в XX сторіччі і вже першою науковою моделлю атома була модель Дальтона Дальтон - Це був хімік і він уявляв атом в першу чергу як таку сферичну кульку і він уявляв також що атом - це є найменша неподільна частина речовини в кінці 19 сторіччя було відкрито що атом має внутрішню будову було запропоновано кілька моделей Ну наприклад модель е-е пудинг з родзинками плампариing сливовий пудинг Томсона де він уявляв Атом як пудинг всередині якого маленькі негативно заряджені родзинки електрони модель Резерфорда модель Бора квантова модель атома - це сучасна модель атоми де ми уявляємо Атом як певне заряджене ядро і навколо нього хмари електронів в будь-якому разі якщо дати визначення то атом - це найменша частинка певного хімічного елементу яка зберігає його хімічні властивості слово хімічні тут основне атом - це основа для хімії атом в хімії - це є неподільна частинка і всі хімічні процеси вони ідуть без зміни внутрішньої будови атома хімія - це наука взаємодії електронних оболонок хімія - це наука взаємодії зовнішніх електронів атома і хімія ніколи не доркається того що відбувається всередині атома а всередині атома знаходиться дуже масивна але дуже маленька його частина яка називається атомне ядро атомне ядро - це центральна частина атома в атомному ядрі зосереджена майже вся його маса 99,9% і воно складається з двох типів частинок вони називаються протони і нейтрони протони і нейтрони утримуються разом однією з чотирьох фундаментальних взаємодій яка називається сильна вза взаємодія ну Відомо що в нашому світі існує чотири взаємодії фундаментальні основні глибинні це Гравітація це електромагнітна взаємодія яка відповідає за те що заряди або відштовхуються або притягуються в залежності від того які вони це сильна взаємодія і слабка взаємодія от протони і нейтрони вони тримаються в ядрі разом за рахунок сильної взаємодії вони дуже схожі вони мають майже однакову масу майже однаковий розмір але при цьому вони відрізняються електричним зарядом протони мають позитивний заряд нейтрони не мають жодного заряду всі атоми мають певну кількість протонів і певну кількість нейтронів кількість протонів визначає що це буде за елемент Наприклад якщо один протон це буде води два протони - гелій три протони літій чотири протони берілій бор вуглець і так далі а от кількість нейтронів напряму не впливає на хімічні властивості певного елементу тобто з точки зору хімії кількість нейтронів ніяк не впливає на хід хімічних реакцій в той же час в залежності від того скільки в нас нейтронів в ядрі певного елемента він може мати абсолютно різні фізичні властивості і тут важливо дати ще одне третє визначення Ізотоп ізотопами називаються певні атоми однакові атоми коли я кажу що однакові Я маю на увазі що атом одного хімічного елементу які мають однакову кількість протонів в ядрі але вони відрізняються кількісті кількістю нейтронів тобто кількість протонів визначає що це буде за елемент кількість нейтронів визначає яких Ізотоп цього елементу це буде коли ми кажемо про хімію знов таки ізотопи нас не цікавлять з точки зору хімії всі ізотопи певного хімічного елементу ведуть себе абсолютно однаково і у жодній хімічні реакції ізотопи не проявляють свою нейтронну будову в той же час у фізиці ізотопи дуже важливі Тому що ізотопи саме і відрізняються тим чи будуть вони стабільні чи будуть вони радіоактивні який тип буде радіоактивності тощо всі ізотопи ми можемо розділити на два типи це стійкі ізотопи і не стійкі ізотопи по самій назві зрозуміло що коли ми називаємо Ізотоп стійким це такий Ізотоп який ні на що інше не перетворюється він може існувати сам по собі нескінченний час ну умовно нескінченний тому що нескінченного в нашому світі нічого немає існують певні теорії наприклад теорія розпаду протона яка стверджує що колись взагалі все розпадеться Ну але в межах сучасної фізики в межах нашого сучасного розуміння будови атомів ми вважаємо стійкими такі ізотопи для яких не спостерігається перетворення на щось інше Ну і зрозуміло якщо би бувають стійкі то бувають і нестійкі нестійкі ізотопи - це такі ізотопи певного хімічного елементу які можуть спонтанно самовільно взяти і перетворитися на якісь інші ізотопи якогось іншого хімічного елементу Давайте розглянемо перший найпростіший хімічний елемент перший елемент в періодичній таблиці - це водень якщо він перший То у водню завжди один і тільки один протон якщо один протон той один Електрон з точки зору хімії водень - це єдиний елемент який поводить себе абсолютно однаково завжди а от з точки зору фізики крім протона в ядрі там може бути або жодного Нейтрона тоді ми це називаємо водень один бо там лише одна частинка в ядрі або протій або там може бути один протон і один Нейтрон тоді ми називаємо цю частинку воденьд важкий водень або дейтерій або там може бути один протон і два нейтрони тоді ми називаємо це надважкий воденьтри або тритій вони відповідно записуються h11 h12 h13 перший і другий водень тобто протіг і дейтерій вони є стабільними протій і дейтерій самовільно ні на що інше не перетворюються вони можуть існувати нескінченно довго Якщо ми візьмемо звичайну воду в океані в морі в річці і проаналізуємо які ізотопи водню там знаходяться то ми побачимо що там в основному протіж Але є трохи дейтерія але в той же час третій Ізотоп водню третій він є нестійкий ми не знаємо точно коли певний атом трицію розпадеться в середньому він розпадається приблизно за 12 років і при цьому він випромінює частинку яка називається бетачастинка або електрон Ну і як ми поговоримо далі Саме цей процес перетворення і є його радіоактивністю всі атоми всі ізотопи вони записуються у фізиці в залежності від того що це за елемент скільки в нього протонів і скільки в нього нейтронів це велика назва елементу наприклад для водню це H це його назва в періодичній системі знизу під назвою іде кількість протонів якщо це водень Там завжди один якщо це гелій Там завжди два якщо це літій Там завжди три якщо це уран Там завжди 92 а зверху пишуть загальну кількість протонів та нейтронів у ядрі Наприклад якщо тут написано гелій2.4 То це означає що це другий елемент періодичної таблиці який містить два протони і чотири всього частинки в ядрі скільки нейтронів можна легко порахувати для цього треба взяти верхнє число і відняти нижнє тобто 4 - 2 2 тобто гелій 24 - це такий Ізотоп Гелія яких містить два протони і два нейтрони в ядрі бувають інші ізотопи Гелія там буде Та ж сама Чи те ж саме число знизу але зверху може бути наприклад три тобто гелій 23 це означає що в ньому два протони а всього три частинки тобто тільки один Нейтрон коли ми поговорили що таке ізотопи коли ми поговорили які вони бувають ми можемо дати безпосереднє визначення радіоактивності якщо ми кажемо про нестійкі ізотопи то нестійкі ізотопи по самій назві по суті здатні самовільно спонтанно перетворюватися в інші ядра інших хімічних елементів і при цьому вони як правило Ну не завжди але як правило випромінюють певні частинки і от саме явище спонта ного перетворення ізотопів одного хімічного елементу в ізотопи іншого хімічного елементу і називається радіоактивність тобто радіоактивність - це не щось страшне радіоактивність - це не щось міфічне це процес коли один Ізотоп одного хімічного елементу сам по собі без нашого втручання взяв і перетворився на Ізотоп якогось іншого хімічного елементу фактично радіоактивність - це те що намагались кілька тисяч років створити середньовічні античні Алхіміки бо метою алхіміків було перетворення елементів вони вважали що вони зможуть створити золото наприклад зі свинцю чи золото з артуті Але звичайно як я казав раніше з точки зору хімії ядерні реакції не можуть пройти бо хімія не вивчає будову ядра хімія - це взаємодії електронів тому Звичайно що у алхіміків нічого не могло вийти але для сучасних фізиків зробити щось подібне взяти наприклад свинець і зробити дійсно з нього золото абсолютно не складає жодних труднощів тому що всі перетворення одних в інші хімічних елементів це і є фактично ядерні реакції які вивчаються в ядерній фізиці якщо вони йдуть самі то ми називаємо це радіоактивност якщо вони ідуть лише коли ми в це втручаємося ну Відповідно ми називаємо цей реакцій синтезуреакції поділу реакції під дію нейтронів тощо тобто радіоактивність - це перетворення воно буває досить складне ви можете побачити на цьому зображенні схему лантюжок перетворень одного з найбільш відомих елементів урана тобто уран перетворюється радіоактивним чином наприклад спочатку на торій потім перетворюється на протоактиній потім він знов перетворюється на уран знов на то нарадій нарадон врешті-решт Він проходить довгу довгий лантюжок через полоні через вісмут через свинець через сталі через артуть і врешті-решт пройшовши важкий довгий лантюг різних радіоактивних перетворень він остаточно перетворюється вже в стабільний елемент це свинець 206 тобто радіоактивність Необов'язково було Щось нестабільне стало стабільне воно може бути нестабільне перетворитися знов нестабі ільне Знов Знов Знов але врешті-решт в кінці воно завжди стане чимось стабільним і на кожному кроці такого перетворення на кожному кроці такого лантюжка ідуть відповідно випромінювання певних частинок і оці частинки це і є прояви радіоактивності які ми спостерігаємо це і є ті частинки які впливають на нас які можуть шкодити а можуть приносити користь для нашого здоров'я деякі з цих елементів я більш детально опишу трохи далі наприклад бачите тут радон по центру дуже небезпечний газ який в принципі є одним з основних чинників природної радіоактивності Які взагалі впливають на наше життя на наше здоров'я е якщо ми кажемо про історію радіоактивності то в літературі можна зустріти різні визначення можна зустріти наприклад твердження що радіоактивність була відкрита антуаном Андрі беккерелем у 1896 році це правда але ну тут є певні неточності можна також почути що крім беккерейля ту ж саму радіоактивність відкрили Марія Складовська Кюрі та її чоловік П'єр Кюрі і це теж правда але це теж не дуже можна згадати про Ернеста резерфорта який начебто відкрив радіоактивні частинки Альфа Бета гама промені і це також правда але знов таки не дуже тобто сказати що існує певний відкривач радіоактивності На мою думку ми не можемо ті вчені які тут згадані ті вчені яких ви можете побачити на цьому зображенні дійсно доклали Великих зусиль до відкриття різних аспектів радіоактивності але це явище настільки глобальне що приписати його відкриття якомусь Одному вченому чи групі Малій вчених Я вважаю що неможливо бекерель дійсно був першим Хто помітив певну дію радіоактивності він абсолютно випадково це відкрив я не буду вдаватися в подробиці він досліджував абсолютно випадково як солі урана він тоді ще не знав що уран - це радіоактивний елемент впливають на фотоплатівку і Він помітив що фотоплатівка вона може експонуватися тобто засвітлюватися коли знаходиться біля неї сіль урану без дії зовнішнього світла як відома фотоплатівка вона взаємодіє на світло ді вона діє під дію світла тобто коли світло на неї діє вона експонується якщо світла немає вона не експонована а тут виявилося що солі урана діють так само як джерело певного світла хоча ніякого світла там немає тобто вони випускають щось якісь частинки бекерель не знав що це за частинки ці частинки потрапляють на фотоплатівку і ті частинки викликають хімічні реакції в цій фотоплатівці ви можете побачити фотографію беккереля і ви можете побачити ту саму фотоплатівку яка була засвідчена під дією сулей урана відкриття так Ну але все-таки не повне коли ми кажемо про подружжя Кюрі про малію складовську Кюрі і П'єра Кюрі то звичайно вони теж доклали Великих зусиль до відкриття радіоактивності вони відкрили два нових хімічних елементи Це був радій і це був Полоній Марія Складовська Кюрі вона була родом з Польщі і тому на честь своєї батьківщини вона саме І назвала цей елемент Полоній До речі вона отримала за це дві нобелівські премії нобелівські премії з фізики та хімії саме за свої дослідження в галузі радіоактивності це було відкриття нових елементів це було відкриття хімічних елементів це було відкриття радіоактивних елементів але в той же час сказати що вони відкрили радіоактивність я теж не можу тому що незважаючи на те що вони щось відкрили нове вони так і не зрозуміли що це було за явищ третім відкривачем радіоактивності вважається Ернест резрфорд Ернест Резерфорд один з найбільш відомих новозеландських фізиків дуже талановита особистість дуже багато чого зробив для науки він досліджував і радіоактивність він досліджував і будову атома він досліджував і ядерні реакції він отримував від англійського королівського двору великі титули він є національним героєм Нової Зеландії і він саме помітив що радіоактивність складається з декількох типів частинок ну зазвичай кажуть що він відкрив Альфа Бета гама промені насправді ні насправді він відкрив Альфа і бета а γма він лише дав назву тому що гама відкрив інший тобто він певним чином класифікував які бувають типи радіоактивних перетворень але і він не помітив не зрозумів що це таке тобто і беккерель відкрив так Але не повністю і бадруж кюри відкрили так Але не повністю і Резерфорд відкрив Так але знов таки не повністю зрозуміти повністю Що таке радіоактивність стало можливо значно пізніше коли вже була відкрита будова ядра коли вже були відкриті ядерні реакції коли була відкрита протон-нейтронна будова коли було відкрито як ці частинки взаємодіють коли було відкрито явище альфа-розпаду бета-розпаду коли той самий гамов побудував теорію альфа-розпаду Коли той самий Іваненко у Харкові побудував теорію протон-нейтронної будови ядра це це вже 30-ті роки це вже через 30 років після цього тобто у радіоактивності дуже багато відкривачів і сказати що це відкриття належить лише Одному вченому чи маленькій групі Ми не можемо Ну але все-таки це мабуть найважливіше той самий Резерфорд вважається одним з відкривачів тому що він помітив що радіоактивність складається з декількох типів частинок він відкрив що коли ми беремо певний радіоактивний елемент Ну наприклад той самий уран той самий радій той самий Полоній з якимми тоді працювали і ми поміщаємо цей елемент в певний свинцевий контейнер залишаючи лише маленьку дірку щоб могли вилітати звідси частинки далі поміщуємо це через отвір в екрані у певне магнітне поле то ті частинки які вилітають в цьому магнітному полі відхиляються в різні боки вверх вниз Ну і в залежності від того Хоча він не розумів що це таке він їх назвав альфа-променями і бета-променями інший вчений відкрив що існують гама промені а назву Дав їм резерфорт Альфа Бета гама частинки мають різну проникну здатність вони по-різному взаємодіють за речовиною Вони мають різну небезпеку для людини вони мають різну фізичну будову Вони мають різну структуру вони з'являються в різних реакціях Тому це зовсім різні частинки але всі вони супроводжують процеси радіоактивних перетворень супроводжують радіоактивні реакції крім того значно пізніше вже в 30-ті роки була відкрита Так звана штучна радіоактивність за це відкриття була дана Нобелівська премія поджжю Федеріко та Ірен джоліо Кірі це донька Марії сладовської рі вона отримала Нобелівську премію in recognition for theesis of new radiactive Elements у на честь визнання їх заслуг у синтезі нових радіоактивних елементів тобто крім природньої радіоактивності яка існує сама по собі тобто природні радіоактивні елементи мож можна знайти назовні десь в Шахтах Чи десь ще можна власноруч створити нові радіоактивні елементи і цим саме займалися Ця подружя я от спитав чат GPT А чи правда дійсно що штучна радіоактивність була відкрита цими двома вченими і він мені відповів так дійсно вони відкрили це у 1934 році він мені розповів історію як це відбувалося я на це подивився я це перевірив Ну і в даному випадку він дійсно правий чат GPT І дійсно так все і відбулося Це дійсно було важливо відкриття яке відкрило нову еру В принципі у фізиці і коли Ми зрозуміли що таке радіоактивність що таке штучна радіоактивність як відбувається ядерні реакції потім стало зрозуміло як побудувати ядерну бомбу Ну а потім з'явилася ядерна зброя і історія світу вже пйшла абсолютно іншим сценарієм не таким як раніше в будь-якому разі ядерна зброя і ядерні перетворення - це вже не тема цієї лекції А ми повертаємося до радіоактивності як я вже казав Хоча багато людей займалися її відкриттям але жоден з них не міг зрозуміти що саме він відкрив і навіть люди які ззовні дивилися на це які оцінювали їх заслуги вони не могли навіть зрозуміти до якої науки належить це відкриття відомо що Резерфорд був фізиком він дуже поважав фізику у одній книжці яка була написано вже після його смерті Тобто це спогади людей було написано про його так звану цитату All Science physic oramp collecting вся наука поділяється на фізику і колекціонування Марк Це вияв його поваги до фізики і в той же час коли йому вручили Нобелівську премію то він отримав Нобелівську премію з хімії хоча його відкриття до хімії взагалі як ми зараз розуміємо жодного не мали відношення просто в той час ще не розуміли А що саме це таке начебто в нас був один хімічний елемент а потім з'явився інший Ну якщо хімічні елементи то це напевно хімія так ні це не хімія лише потім стало зрозуміло що хімічні реакції ніяк не відносяться до радіоактивних перетворень і Резерфорд потім жартував що я бачив багато швидких процесів у фізиці в ядерному Світі але найшвидший процес який я бачив це Моє власне перетворення з фізика на Хіміка Ну от така і історія Тобто лише з розвитком дійсно глибин ядерної фізики з розвитком квантової механіки стало зрозуміло що насправді відбувається в ядрах стало зрозуміло як побудовані ізотопи І що таке радіоактивність зрозуміте зараз з нашого рівня Це дуже просто для того щоб зрозуміти як відбуваються радіоактивні перетворення ми можемо описати кілька пунктів по-перше у кожного атома є ядро не існує атомів без ядр ядра бувають стабільні і нестабільні коли в нас щось нестабільне то абсолютно зрозуміло що воно намагається стати стабільним якщо ми поставимо наприклад пульт дистанційного керування вертикально і відпустимо його він впаде тобто він стане горизонталь так само і ядро якщо воно нестабільне воно певним шляхом намагається перейти до більш стабільного стану для того щоб перейти до більш стабільного стану єдиний шлях що воно може зробити просто викинути з себе щось назовні випустити якусь назовні частинку і тоді мабуть воно стане більш стабільним або ні може воно стане ще менш стабільним тоді воно ще одну частинку викине назовні і так далі Поки врешті-решт воно не перейде до стабільного стану якщо ядро викинуло щось назовні то воно змінилося тобто замість одного хімічного елементу в нас вже інший хімічний елемент а це і є радіо активність і найпростіше класифікувати радіоактивність саме за типом того що ядро випустило з себе тут знизу ви бачите приблизну ілюстрацію приблизну анімацію як це відбувається Наприклад одного елементу плутонія 239го У нас є ядро воно нестабільне для того щоб стати більш стабільним воно випускає щось з себе в даному випадку альфа-частинку і перетворюється на інше ядро це вже Уран 235 цей уран потім перетвориться на ще щось бо уран також нестабільний врешті-решт все прийде до якогось хімічного стабільного елементу що це буде Ну це залежить від того З чого ми почали який цей ланцюжок тобто ядро ядро нестабільне дестабільне намагається стати більним для цього воно випускає щось назовні перетворюючись на щось інше все якщо ми почуємо побачимо прочитаємо традиційний шкільний підручник то ми дізнаємось що існує відкриті резерфордом три типи радіоактивного випромінювання альфа бета і гамма частинки це так ну в принципі так На шкільному рівні можна вважати що так Хоча звичайно що на більш глибокому рівні справжньої фізики Це абсолютно не так якщо казати більш коректно то я б сказав так резервфорд у своїх перших дослідах відкрив що при взаємодії радіоактивного випромінювання з магнітним полем спостерігається два типи частинок він не розумів що це за частинки і він назвав їх якимось Альфа і бета пізніше Абсолютно інший вчений Поль віллар відкрив інші частинки які Резерфорд назвав гамма частинки які не взаємодіють ніяк з магнітним полем але це було 100 років тому За 100 років які минули після цього стало відкрито насправді набагато більше інших типів радіоактивності стало зрозуміло що існує значно більшу кількість радіоактивних частинок радіоактивних перетворень проте ці реакції не такі поширені не такі відомі і саме тому про них не згадують в школі Хоча звичайно що обмежуватися лише альфа бета і гама частинками Зараз ми не можемо і це лише більша частина але Далеко не всі радіоактивні перетворення які існують насправді за 100 років які минули З відкриття радіоактивності людство відкрило дослідило створило іноді штучно іноді знайшло в природі величезну кількість ізотопів різних хімічних елементів дослідження цих ізотопів - Це мабуть один з найбільш коштовних проектів яким взагалі займається наука Над кожним з цих ізотопів працюють великі групи вчених які досліджують що це за Ізотоп як він розпадається на що він перетворюється за який час це відбувається якою енергією все супроводжується тощо і всі ці дані вони зібрані у величезній таблиці у величезні довідники зараз можна в тому ж самому інтернеті на сайті деяких наукових інституцій знайти величезні графіки величезні таблиці які якраз і зібрали всю інформацію яку людство отримало за більше ніж 100 років про різні елементи і про те якого типу радіоактивності вони належать ми можемо побачити одну з таких таблиць ви бачите графік по двом осям у нас відкладена кількість протонів і кількість нейтронів в ядрі Тобто ми бачимо кількість протонів 1 2 3 4 5 6 і так до більш ніж сотні і кількість нейтронів 0 1 2 3 і знов таки так до більше ніж сотня ми можемо побачити що на цьому графіку в нас є комірки різного кольору в нас є діагональ ну це не зовсім Каналь - це Ось такі сходинки чорного кольору це стабільні ізотопи це найбільш важливі для нас ізотопи це майже всі ізотопи які нас оточують хоча нас оточують і нестабільні радіоактивні також це те що радіоактивним чином не розпадається вони ідуть певними комірками це пов'язано з внутрішньою будовою ядра деякі комірки досить деякі сходинки досить довгі це так звані магічні числа це певні заповнені внутрішні оболонки ядра Ну ми зараз не будемо вдаватися в такі детальні подробиці в будь-якому разі стабільних елементів багато але якщо подивитися на загальну кількість відкритих ізотопів то стабільні ізотопи складають лише дуже маленьку частину з них а решта ізотопів вони певного кольору І в залежності від кольору в цій ілюстрації на цьому графіку побудовані різні типи радіоактивних перетворень різні типи основного моду основної основного режиму радіоактивного розпаду того чи іншого елемента це жовте зверху Альфа далі ідуть бетап і бетамінус далі йде протонний розпад нейтронний розпад ec Electron Capture електронне захоплення sf spontaneous Fusion спонтанне ділення Ну і стабільні чор можна побачити що дійсно на цьому зображенні переважна більшість графіку або відноситься до альфа розпад або відноситься до бета але тут є і протони і нейтрони і електроне захоплення і спонтанне ділення вони всі Також тут присутні Крім того це лише основний режим але крім основного режиму Кожен елемент може в принципі розпадатися різними шляхами і От коли ми кажемо про неосновний там вже виникає зовсім складна структура там вже виникає кластерний розпад тощо тобто насправді можна побачити що хоча режимів розпаду достатньо багато але переважни більшість елементів розпадається двома шляхами або альфа-розпадом або бетарозпадом випромінюючи або Альфа частинку або одну з двох бета частинок бета мінус частинку або Електрон або бета ПС частинку або позитрон відповідно бета розпад поділяється на бетаплюс розпад і бета мінус розпад давайте про ці розпади Зараз більш детально поговоримо перше з них - це альфа-розпад що це таке альфа-розпад - Це ядерний процес коли в нас з певного Великого як правило ядра вилітає кластер з чотирьох частинок два протони і два нейтрони як виявляється два протони і два нейтрони - це дуже стабільна комбінація це ядро атома Гелія або альфачастинка два протони і два нейтрони дуже стабільні самі по собі і вони вилітають як єдине тіле і рухаються далі як єдине тіле ви можете побачити приблизно як це виглядає на прикладі певної реакції це реакція наприклад перетворення плутонія 239го на уран 235 з вилітом альфа-частинки яка забрала з початкового ядра плутонія два протони і два нейтрони тобто В нас нове ядро стало трохи меншим воно втратило чотири одиниці маси Ну якщо якщо вважати що маса одного протона або Нейтрона дорівнює одиниці і вона трохи втратила свій заряд на дві одиниці тобто У деяких важких ядер два протони два нейтрони вступають у взаємодію виштовхуються з ядра ядро перетворюється на ядро елемента який знаходиться на дві комірки ближче до початку періодичної системи а альфа-частинка летить кудись з великою енергією якщо ми подивимося на графік основного режиму розпаду то ми побачимо що альфа частинки як правило властиві радіоактивним перетворенням важких ядер дійсно найбільш ефективно для важких ядер перейти в стабільний стан викинувши з себе оцю додаткову масу викинувши з себе цей додатковий заряд тому більша частина важких ядер радіоактивні саме Альфа чином теорія радіоактивного розпаду досить складна теорію радіоактивного розпаду відкрив видатний американський чений українського походження Він народився в Одесі він жив в Одесі навчався в Одесі потім він переїхав до Ленінграда потім він емігрував до Сполучених Штатів Америки ну втік фактично з Радянського Союзу і там він зробив три визначні відкриття за Кожне з цих відкриттів в принципі він міг бути нагороджений нобелівською премією але ну так сталося що насправді не отримав жодної хоча міг отримати декілька альфа-розпад його теорія - це одна з перших його робіт одне з перших його видатних відкриттів за яке як я вважаю він цілком міг отримати Нобелівську премію він пояснив альфарозпад через так званий процес тунелювання він уявив що ядро - це така глибока яма в ціх ямі в нас коливаються протони і нейтрони вона оточена певним бар'єром і ті частинки можуть з певною ймовірністю вилетіти протинулювати через цей бар'єр ну в даному випадку нам це особливо не потрібно в будь-якому разі альфа-розпад альфа-радіо активність випромінювання альфа-частинок - це квантове явище яке Звичайно що в часи відкриття в часи резерафорда в часи Кюрі в часи бекереля неможливо було пояснити тому що тоді квантової механіки ще не існувало квантова механіка з'явилася вже в 1920 роки значно пізніше е реакція альфа-розпаду якщо ви йї записати в загальному вигляді виглядає так в нас є якесь ядро в якому Z протонів і А частинок в цілому в нас вилітає альфа-частинка або ядро Гелія в якого два протони і два нейтрони і утворюється нове більш легке ядро Y в якому А -4 частину всього і z-2 протонів альфа-розпад властивий всім важким майже всім елементам ви можете побачити на цьому зображенні наприклад одну з комірок цієї таблиці це Уран 238 і ви можете побачити рядок decй тобто спосіб розпаду Альфа 100%. тобто уран 238 у 100% випадків розпадається виключно випромінюючи альфа-частинку можна побачити за який час це відбувається якщо ми кажемо про уран То це в середньому відбувається за 4,4 млрд років можемо побачити яка енергія при цьому виникає ну в даному випадку це буде приблизно 4мегаелектронвольти це зновтаки не так важливо Тобто кожна комірка цієї таблиці містить повну інформацію про тип розпаду час розпаду енергію розпаду тощо і кожна така комірка - це результат багатомільярдних досліджень багатьох вчених над різними хімічними елементами альфа-розпад як я вже казав властивий в першу чергу ядрам з кінця періодичної таблиці Якщо ж ми подивимося на початок цієї таблиці ми побачимо що альфарозпадів тут майже нема в нас є оця сходинка стабільних елементів а над нею і під нею різним кольором позначені два типи ядерних перетворень які називаються бета мінус розпад бета плюс розпад Ну і трохи електронне захоплення на відміну від альфа-розпаду який властивий тільки важким бетарозпад властивий як важким так і легким елементом можна бачити що він є не тільки на початку А і В кінці а альфа на початку майже відсутніх що таке бетарозпад бетарозпад - це процес який відбувається в середині ядра бетарозпад - це процес в результаті з якого у нас один з складових ядра або Нейтрон або протон перетворюється на іншу складову ядра або протон або Нейтрон випускаючи при цьому назовні так звану бетачастинку бетарозпад буває двох типів це бета мінус розпад при якому з з ядра вилітає негативно заряджена тому мінус частинка вона називається бета мінус частинка або інша її назва Електрон що це за процес у нас в ядрі є певний Нейтрон Нейтрон в ядрі може бути нестабільним Нейтрон сам по собі завжди нестабільний а в ядрі Він іноді нестабільний іноді стабільний це залежить знов таки від від різного характеру різних елементів і оцей нестабільний Нейтрон в ядрі може самовільно спонтанно перетворитися на три частинки на протон на Електрон і на ще одну загадкову частинку яка називається антинейтрина протон так і залишається в ядрі тобто у нас було ядро і один Нейтрон став протоном А от Електрон і антинейтрину вони вилітаю тають назовні і оцей Електрон який вилітає назовні з ядра ми і бачимо як бетамінус частинку у нас утворилося нове ядро маса його не змінилася майже не змінилося точніше бу сказати тому що маса протона і маса Нейтрона вони майже однакові вони дуже слабко відрізняються але при цьому Ми отримали додаткову частинку яка містить негативний заряд Електрон вона відлетіла тому якщо в нас один негативний заряд віднявся то протонів стало більше і заряд ядра збільшився Таким чином при бета мінус розпаді в нас заряд ядра збільшується на одиницю а те випромінювання яке Ми отримали назовні називаються бета мінус випромінювання бета ПС процес майже нічим не відрізняється від бета мінусу крім того що він абсолютно йому протилежний бетамінус Нейтрон утворює протон Електрон антинейтрино бета плюс протон перетворюється в Нейтрон позитрон і нейтрину Тобто це дуже схожий процес коли одна зі складових ядра протон певним чином змінює свою будову стає нейтральним а от зайвий позитивний заряд він викидає назовні як бета плюс частинку або позитрон і додатко випускаючи ще одну незаряджену частинку нейтрину якщо він віддав позитивний заряд то сумарний заряд ядра став меншим тобто при бета мінус розпаді заряд збільшується при бета плюс розпаді заряд зменшується ви можете побачити на цьому зображенні приклад таких реакцій Ну наприклад вуглець 14 Він має характер розпаду бета мінус Він іноді з певною яймовірністю може випустити назовні Електрон антинейтрину і перетворитися на інший елемент азот 14 маса його не змінилася як була 14 так і залишилася але при цьому він посунувся на одну комірку далі у періодичній системі був вуглець став азот бета плюс розпад працює навпаки він зсуває в інший бік елемент в періодичній стаплиці напри приклад у нас був карбон 10 він випустив назовні вже не Електрон а позитрон перетворився на бор 10 маса залишилася майже незмінна але при цьому заряд став на одиницю більшим Тобто ми можемо побачити що і бетапс і бетамінус розпади не змінюють масу ядра але посувають заряд цього ядра або на одиницю вперед або на одиницю назад і випромінюють назовні або позитрон або Електрон Резерфорд в своїх дослідженнях описав саме бетамінус частинку або Електрон бета плюс частинка або пезитрон була відкрита досліджена описана значно пізніше Якщо ми кажемо про процес оцього перетворення перетворення Нейтрона наприклад на протон Електрон і антинейтрину і взагалі теорію бетарозпаду то ця теорія вже була описана в 1930 роки від відомим італійським вченим Енріко фермі саме Енріко фермі пояснив як це відбувається саме Енріко фермі пояснив що таке позитрон або античастинка до електрона саме Енріко фермі побудував теорію яка пояснила як ці нейтрино або антинейтрино забирають додаткову енергію Ну і ця теорія ще більш складна ніж теорія альфарозпаду тому ми особливо її не будемо описувати ви можете побачити типові приклади бетамінус розпаду наприклад кобальт 60 перетворюється на нікель 60 випускаючи Електрон антинейтрин можемо взяти ту ж саму таблицю натиснути на елемент коobalт 60 і побачимо що дійсно дки режим розпаду бета мінус у 100%. при цьому Ми маємо час життя цього елементу приблизно 1925 днів а енергію яка супроводжує цей розпад у 95 у 99 Вікі це буде 95келектровольт в 0,12% - це буде 625келектроволь ну в будь-якому разі якась енергія буде при цьому випромінюватися якщо ми кажемо про нейтрино і антинейтрино то звичайно вони також є частинками які супроводжують радіоактивні перетворення вони також є частинками які є складовими радіоактивного випромінювання але особливість нейтрино і антинейтрино в тому що вони майже не взаємодіють зі звичайною речовиною як я казав існують чотири типи фундаментальних взаємодій гравітаційна електромагнітна сильна слабка Гравітація пояснює взаємодію всіх мас у всесвіті чому я не падаю вверх а падаю вниз електромагнітна пояснює взаємодію зарядів сильна пояснює те чому наприклад протони і нейтрони тримаються разом дей процес бетарозпаду - це четверта Взаємодія це слабка Взаємодія антинейтрино - це частинка яка не бере участь в сильній а бере участь тільки в слабкій взаємодії вона дуже слабко взаємодія з іншою речовиною з іншою матерією для антинейтрино ми всі прозорі якщо Електрон який утворився в цій реакції або позитрон який утворився в цій реакції Вступаючи в взаємодію з нашим організмом викликає певні реакції викликає певну іонізацію нашого тіла то антинейтрино проходить крізь нас ніяк знами невзаємодіючи воно не тільки крізь нас воно проходить крізь землю крізь планету воно може пройти крізь сонце тобто для антинейтрино і для нейтрино речовина звичайно майже прозора Тому ці частинки утворюючись В ядерних реакціях бетрозпаду вони назавжди залишають нашу систему забирають частину енергії і летять кудись кудись дуже далеко крім протонного крім бета мінус і бетаплюс розпаду існує ще один процес яких є також процесом радіоактивного перетворення але він не супроводжується випромінюванням або електронів або позитронів а навпаки він супроводжується їх поглинанням якщо ми згадаємо що таке атом то атом - це велике позитивне ядро яке оточене малими негативними електронами І от іноді так відбувається що один з тих електронів які обертаються навколо ядра як правило на найближчій оболонці до цього ядра оболонці тому іноді це називають Чк захоплення цей Електрон може бути захоплених ядром тобто ядро нібито поглине один з електронів яких його оточує ядро поглине Електрон через це в нас маса елемента ніяк не зміниться але один протон поглинувши цей Електрон втратить свій заряд стане нейтроном Ну і відповідно буде назовні викинуто нейтрино тобто при цьому в нас заряд зменшився на одиницю маса в нас не змінилася у нас відбулося радіоактивне перетворення але без випромінювання Ані Альфа Ані бета частинок ну гама випромінювання про яке я скажу трохи далі Звичайно що тут може бути це ще один з типів радіоактивних перетворень яких є в принципі аналогом бетаплюс і бетамінус розпаду ті нейтрини які тут утворюються насправді дуже цікаві і вони можуть бути певним детектором ядерних реакцій вони можуть бути певним детектором радіоактивних перетворень як я вже казав звичайні речовини для них майже прозоре але майже це тут ключове слово якщо ми побудуємо дуже великий тектор а такі детектори дійсно побудовані ви можете побачити на фотографії один з таких детекторів це суперкаміоканди це величезний резервуар під землею на глибині декілька кілометрів в якому є величезна кількість абсолютно чистої рідини води і велика кількість фотодетекторів які реєструють процес цей резервуар занурений глибоко під землю земля не прозора для звичайних частинок Вона майже прозора для нейтрину трино пролітають кріз землю але іноді дуже-дуже рідко Вони все ж таки вступають в реакцію з атомами цієї води і тоді ми маємо певні спалахи ці спалахи реєструються цими детекторами і так ми дізнаємося що дійсно в нас тут через цей детектор пролетіло якесь нейтрино ці нейтрино вони можуть бути використані для того щоб досліджувати те що ми іншим чином ніяк не можемо помітити Ну наприклад в мене є стаття Де я є автором coresponding auor яка називається correlation Method of 3D Detection of dist sources of gam radiation and neutrin by intensityometry це якраз стаття де було використано модель як детектуючи нейтрино які утворюються в результаті певних ядерних реакцій чи утворюються в результаті радіоактивних перетворень ми можемо дізнатися про певне джерело ядерної реакції яке іншим чином Ніяк не може бути зафіксо Ну наприклад існує гіпотеза що все середині землі є діючий ядерний реактор природній ядерний реактор він глибоко під шаром манціії помітити його напряму Ми не можемо це модель Я не кажу що це дійсно так Але якщо це дійсно так то ядерні реакції які там відбуваються повинні супроводжуватися певним потоком нейтрино і проаналізувавши Цей потік нейтрину в принципі ми можемо дізнатися про існування цього ядерного реактора чи є він чи ні Де він наскільки він інтенсивний тощо тобто нейтрино Хоча вони не є традиційним типом ядерних частинок радіоактивних частинок але вони теж дуже важливі і вони широко використовуються в пошуках певних космічних подій які супроводжуються ядерними реакціями як я казав У нас є бетамінус розпад коли в нас вилітає Електрон У нас є електронне захоплення коли Електрон поглинається в нас є бета плюс розпад коли вилітає позитрон Ну і логічно припустити що мав би бути зворотній для цього процес позитронне поглинання і дійсно Такий процес мав би відбутися якби в атомі існували позитрони але в атомі позитронів не існує атом складається з ядра і електронів тому третій тип - це електронне захоплення а четвертого типу позитронного захоплення такого типу радіоактивності немає цей тип реакції дійсно може бути штучно створений дійсно є статті які називаються там Direct observation of positon Capture тобто пряме спостереження позитронного захоплення де Люди проводять ці реакції штучно за ними спостерігають Але такого типу радіоактивного перетворення немає І бетавипромінювання - це три процеси бетапс бетамінус електронне захоплення позитронне захоплення Можна реалізувати штучно але в природі воно не спостерігається Ну і нарешті переходимо до третього традиційного типу випромінювання це гамма випромінювання що це таке якщо про альфа частинки і бета частинки я казав альфа розпад бета розпад то гама Я називаю саме випромінювання тому що гама не є розпадом гама випромінювання - це електромагнітні хвилі надзвичайно високої частоти або надзвичайно малої довжини хвилі ну це в принципі те ж саме і от ці електромагнітні хвилі супроводжують всі типи радіоактивних перетворень Тобто що б в нас не відбулося чи то Альфа чи то бетапс чи то бета мінус чи електронне захоплення чи інші типи про які я скажу трохи далі в будь-якому процесі паралельно утворюються якісь фотони високої частоти і саме ці фотони ми реєструємо як гамавипромінювання тобто гамавипромінювання воно супроводжує Альфа і бета розпади але воно не є розпадом саме по собі У нас є ядро це ядро є в певному збудженому стані це ядро переходить в інший незбуджений стан випускаючи Гама частинку ядро залишилося тим самим скільки було протонів і нейтронів стільки і залишилося а квант світла полетів якло Як правило це відбувається в нас є певна частинка радіоактивна Ну наприклад кобальт 60 цей кобальт 60 ну в його певний ізомер в процесі свого розпаду випромінює якись з типів опромінювання Ну наприклад бетачастинку і він стає іншим елементом Ну наприклад нікель 60 цей нікель 60 Він знаходиться в збудженому стані і він переходить в основний стан випускаючи додатково гаммапромені гаммапромені вони нічим не відрізняються від інших типів електромагнітного випромінювання крім того що вони мають дуже велику енергію дуже велику частоту і дуже малу довжину хвилі А так в принципі це те ж саме що світло що радіохвилі що інфрачервоне випромінювання що ультрафіолетове що рентгенівсько мінювання просто високої енергії так як частота гама променів дуже велика так як х енергія дуже велика то вони яскраво проявляють свою корпускулярну природу корпускулярно природи Я маю на увазі що гамма промені ведуть себе не як хвилі А як частинки в принципі звичайне світло яке ми бачимо теж може вважатися потоком частинок проте спостерігати за ТМ значно складніше для гама променів їх прояв корпускулярної будови значно легше проявляється і фіксується в експрементах саме тому їх називають гаммачастинками Хоча звичайно що це такі ж частинки як і будь-які інші частинки світла Це ті ж самі фотони як і будь-які інші частинки електромагнітніх хвиль У них є спільне з Альфа і бета частинками те що вони всі мають велику енергію і вони всі можуть іонізувати речовину Ми всі складаємося з атомів які об'єднані в молекули атоми оточені електронами якщо відірвати від атома Електрон він перетворюється на заряджений атом або йон от альфа бета і гама частинки саме це і роблять вони вдаряються в атоми вони відривають за рахунок своєї величезної енергії електрони з цих атомів і перетворюють їх на йони а от йони вже починають себе абсолютно іншим чином вести хімічно це призводить до того що порушуються процеси в нашому організмі це і є негативний вплив радіації тобто основний негативний вплив радіації полягає у тому що Альфа Бета гама частинки як великі ядра як великі снаряди відривають електрони від наших атомів від наших молекул ійони які утворилися вступають не в ті хімічні реакції що треба призводячи в тому числі і до онкології тощо не тільки гамма частинки не тільки альфа-частинки не тільки бетачастинки мають іонізуючий вплив якщо ми подивимося на те скільки енергії потрібно для світлу щоб іонізувати речовину ми можемо побачити що Xray або рентгенівські промені теж здатні іонізовувати тому дуже бажано не часто проходити рентген не часто проходити флюрографію Тому що тут є теж негативний вплив навіть звичайний Ультрафіолет Хоча звичайно що на межі здатен проводити певні іонізаційні явища і теж має певну шкоду а от коли ми кажемо наприклад про світловидиме коли ми кажемо про мікрохвильові хвилі про радіохвилі про надзвичайно хвилі низької частоти вони вже не здатні іонізувати тому вони не містять радіаційної небезпеки звичайно світло не радіоактивне щоб стати радіоактивним щоб нести шкоду для нашого організму щоб стати іонізуючим випромінюванням світло повинно отримати велику енергію тобто перетворитися на гамапромень чи ядро завжди розпадається лише одним єдиним способом ні ці реакції які відбуваються в ядрі певним чином завжди випадкові і ми не можемо заздалегідь передбачити які реакції саме відбудуться в якому ядрі для деяких ядер існує лише один тип розпаду Ну наприклад для урана як я казав Лише альфа розпад але наприклад існують ядра які можуть розпадатися різним чином Ну от Для прикладу я взяв елемент вісмут 212 якщо подивитися на цю таблицю то ми можемо побачити що час життя вісмуту 212 приблизно 60 хвилин тобто одна година при цьому він має три ме ми розпаду з ймовірністю 3594% він розпадається Альфа чином випромінюючи альфа-частинку з ймовірністю 6405 він випромінює бета частинку Але існує дуже мала ймовірність вона в цій таблиці навіть не наведена 0,014% що цей вісмут випроміне відразу обидві частинки і Альфа і бета тобто для великої кількості елементів крім основного механізму розпаду ну для вісмуту це бетарозпад існують ще додаткові механізми і розпад радіоактивність може відбутися різним чином причому передбачити як це відбудеться Ми не можемо лише зібрати певну статистику Але як я казав альфа бета і гама розпадом радіоактивність не обмежується існують ще інші більш екзотичні типи розпаду наприклад протонний розпад протонний розпад був відкритий У 1969 році і він полягає у тому що з ядра вилітає протон при цьому він забирає один заряд заряд стає на одиницю менших і маса стає теж на одиниця меншу тому що одна частинка з ядра вилетіла крім того буває ще нейтронний розпад по назві зрозуміло що це процес коли з ядра вилітає Нейтрон при цьому в нас заряд не змінюється а маса змінюється прикладом протонного розпаду є бор9 прикладом нейтронного берилі 13 крім того існує достатньо екзотичний але цілком спостережуваних У реальності кластерний розпад кластерний розпад полягає у тому що з ядра вилітає великий кластер велике ядро іншого хімічного елементу причому таких кластерів існує дуже багато і кожному типу ядерних кластерних творень властивій свій елемент який при цьому утворюється Ну наприклад з радіа 233 223 вилітає в результаті кластерного розпаду вуглець сторія 228 кисень з урана 232 Неон з плутонія 236 магній змритя 241- кремній тощо ви можете побачити деякі з цих реакцій На графіку це я взяв ілюстрацію зі статті DEP температурна залежність для кластерного розпаду Ви можете бачити що ці реакції достатньо складні вони Мало ймовірні вони відбуваються далеко не завжди але вони є в реальності тобто вони чимось схожі на альфа розпад але альфа-розпад - це коли вилітає ядро Гелія а тут вилітають ядра вуглецю кисню фтору неону магнія кремнія кисню чи чогось ще цей розпад був відкритий майже через 100 років після відкриття радіоактивності у 1984 році крім того буває ще один тип радіоактивних перетворень це процес коли в нас ядро не випускає з себе якусь маленьку частинку протон нейтрон альфа бета кластер а ядро бере і просто розривається на дві частини і цей процес називається спонтанне ділення це спонтанне розділення певного ядра на два менших ядра причому Ми навіть не можемо передбачити що це будуть за ядра це випадковий процес ядро чимось схоже на Краплю тобто в нас є Отакі об'єднані між собою протони і нейтрони які весь час рухаються коливаються і це ядро може під час цього коливання взяти і розірватися на два абсолютно випадковим чином типовий приклад такого кластерного розпаду це qich 250 якщо ми відкриємо цей елемент в таблиці ми побачимо що він має три механізми тілення sf спонтанне ділення його ймовірність 7475%. альфарозпад його ймовірність десь 18% і бетарозпад бета мінус його ймовірність 8%. тобто три чверті ядер рia 250 просто розриваються навпіл або не навпіл приблизно 1/5 випускає Альфа частинку а 1/10 випускає бета частинку і що відбудеться як відбудеться коли відбудеться заздалегідь ми це ніяк не можемо передбачити бо радіоактивність - це спонтанний це випадковий процес ми можемо лише збирати статистику про це явище як якщо підсумувати всі типи радіоактивності які є і звести в одну таблицю то ми можемо бачити що альфа-розпад бетарозпад І гамавипромінювання це лише три типи процесів які супроводжують радіоактивні перетворення крім яких буває багато інших альфа-розпад - це процес виліту альфа-частинки ядра атома Гелія з двох протонів двох нейтронів він на дві одиниці зменшує зарядове число Z заряд і на чотири одиниці зменшує масову число А або масу бета мінус і бета ПС розпад ніяк не змінюють масу Це процеси розпаду Нейтрона на протон або протона на Нейтрон коли вилітає назовні або бета мінус частинка Електрон або бетаплюс частинка позитрон знизу ви бачите як ці всі реакції описані Нейтрон розпадається на протон Електрон антинейтрино протон розпадається на Нейтрон позитрон і нейтрин електронне захоплення - це процес коли ядро захоплює один з електронів назовні перетворюючи протон на Нейтрон нейтронний розпад - це процес виліту з ядра Нейтрона протонний виліту з ядра протона кластерний розпид - це виліт з ядра Великого кластера ядер вуглецю кисню неону магнію кремнію Я думаю що багато інших просто вони ще не відкриті спонтанний по чи спонтанне ділення - це розщеплення саме по собі ядра на дві частинки а гама випромінювання воно не Є окремим типом розпаду воно ніяк не змінює Ані заряд Ані масу а воно супроводжує всі інші типи ядерних реакцій воно супроводжує всі інші типи радіоактивності і при цьому назовні вилітає квант електромагнітного опромінювання надзвичайно високої частоти Ну а так як лекція у нас вийшло достатньо довга і достатньо складна давайте підведемо певні проміжні підсумки Отже в першій частині лекції ми поговорили про те що таке радіоактивність дали визначення цьому поняттю що радіоактивність - це процес коли ізотопи одного хімічного елементу нестійкого перетворюються на ізотопи якогось іншого Ми згадали Хто і як відкривав явище радіоактивності Ми згадали беккереля Кюрі Резерфорда Ми згадали гамова ми згадали фермі і не тільки ми поговорили про різні типи радіоактивних перетворень за частинками які при цьому відбуваються про альфапромінювання бетаопромінювання бетаплюс бетамінус електронне захоплення протонний розпад нейтронний розпад кластерний розпад спонтанне ділення і ми обговорили основні особливості цих радіоактивних перетворень в другій частині нашої лекції Ми продовжимо розмовляти про те що таке радіоактивність І ми поговоримо про те як описати Це явище ми згадаємо про закон радіоактивного розпаду який описує Наскільки швидко чи повільно змінюється кількість радіоактивних елементів в певному джерелі ми згадаємо такі величини як Період напіврозпаду той самий halfла На честь якого названа відома серія Ігор ми згадаємо що таке активність і чому ця активність велика для елементів які швидко розпадаються і маленька для елементів які існують достатньо довго ми поговоримо про основи дозиметрії ми згадаємо що таке експозиційна поглинута та ефективна дози як вони вимірюються в яких одиницях вони вимірюються що таке рентгени і чому від них варто зараз відмовитися І що таке зіверти і чому саме вони рекомендовані для вмірювання радіаційного фону ми поговоримо про такі прилади як радіометри та дозиметри я я вам покажу цей прилад я вам опишу як він працює ми виміряємо цим приладом навколо нас радіаційний фон ми поговоримо про те що впливає на цій фон ми поговоримо про те які основні джерела впливають на радіацію навколо нас Чи можемо ми цих джерел позбутися чи ні І ми поговоримо наскільки ця радіація дійсно шкідлива чи можливо нешкідлива для нашого здоров'я ну а перша частина лекції на цьому завершена на цьому все Дякую за увагу і сподіваюся що ми продовжимо далі зустріч нашу в другій частині