Перейти до змісту

← На головну

SETI (пошук позаземного розуму)

SETI (від англ. Search for Extraterrestrial Intelligence — «пошук позаземного розуму») — науковий напрям і проєкт із пошуку слідів діяльності позаземних цивілізацій, насамперед шляхом прийому їхнього радіовипромінювання потужними радіотелескопами. Близьким є CETI (Communication with Extraterrestrial Intelligence) — спроби не лише шукати, а й встановити контакт. Це єдиний практичний інструмент наукового пошуку позаземного розуму: на відміну від уфології, SETI не розглядає «прибульців», рептилоїдів чи зону 51, а шукає об'єктивні сигнали науковими методами.

Огляд (Overview)

Ідея шукати позаземні цивілізації у радіодіапазоні була вперше опублікована у статті «Searching for Interstellar Communications» (журнал Nature, 1959 рік) — саме з виходом цієї праці вважається початок проєкту SETI. Автори запропонували використовувати потужні радіотелескопи, щоб спостерігати радіосигнали від інших зірок.

Пошук спирається на просте фізичне спостереження: видимий діапазон погано підходить для пошуку слідів цивілізацій, тоді як саме в радіодіапазоні певна цивілізація (наприклад, людська) може випромінювати в космос значно більше сигналів, ніж будь-яка зірка. Земля в цьому діапазоні «сяє на весь Всесвіт», тоді як Сонце випромінює дуже слабко саме в радіохвилях. Тому логічно «дивитися в певні телескопи і в певному діапазоні хвиль» — шукати саме радіосліди.

Ключові деталі / Підтеми

  • Оптимальний діапазон: найкращим для пошуку вважається радіодіапазон (радіохвилі, довгі хвилі), оскільки в ньому техногенне випромінювання цивілізації значно переважає природне зоряне.
  • Інші методи: окрім радіотелескопів, залучають оптичні телескопи, космічні телескопи та спектральний аналіз атмосфер екзопланет (пошук біосигнатур — хімічних сполук із характерними спектрами поглинання/випромінювання).
  • Історія проєкту: з 1971 року до проєкту долучилося NASA (назване в лекції «Північноамериканською космічною агенцією»). Використовувалися найпотужніші радіотелескопи Землі (за лекцією — «декілька тисяч» антен), що спостерігали за космосом у пошуках радіосигналів від інших зірок.
  • SETI@home: згодом проєкт перейшов до розподіленої обробки — програма SETI@home роздавала дані радіотелескопів звичайним користувачам по всьому світу, які на своїх комп'ютерах аналізували сліди позаземних сигналів. За даними лекції, з 2020 року він уже не активний і також нічого не знайшов.
  • Підсумок за 60 років: за понад 60 років існування проєкту SETI жодних достовірних радіослідів інших цивілізацій виявлено не було — але це не означає припинення пошуку: він триває іншими методами та на інших інструментах.
  • Ризики CETI: існує поширена думка, що проєкти типу CETI (і їм подібні) несуть для Землі серйозну небезпеку — активне випромінювання нашого місцезнаходження та спроби контакту можуть бути ризикованими.
  • Обмеження далекого зв'язку: перше радіо людство створило трохи більше 100 років тому, тож цивілізація має бути на відстані не більше ~50 світлових років, щоб почути наш сигнал і встигнути відповісти; Земля досягла піку радіовипромінювання у XX столітті, а тепер (оптоволокно, стільниковий зв'язок малої потужності) випромінює дедалі менше.
  • Фізичні послання: альтернативою радіозв'язку є «листи» космічними апаратами — на борту Voyager 1 і Voyager 2 (запущені наприкінці 1970-х) встановлено золоті диски із закодованими координатами Землі, відомостями про людство та музикою; вони пролетять повз сусідню зірку приблизно через 40 тисяч років.

Зв'язок із суміжними темами

SETI тісно пов'язаний із Рівнянням Дрейка (оцінка кількості контактоздатних цивілізацій, яку запропонував Френк Дрейк) та Парадоксом Фермі («де вони?» — адже за десятиліття пошуку сигналів не виявлено). Ширший контекст — у статті Позаземне життя, позаземний розум та позаземні цивілізації.

Джерела та посилання