Перейти до змісту

← На головну

Михайло Висоцький

Михайло Висоцький

Михайло Володимирович Висоцький (народився 1984 року) — український фізик, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри електрофізики радіофізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, активний популяризатор науки та автор YouTube-каналу «Михайло Висоцький: науково-популярні лекції» (матеріали якого стали основою для побудови цього ресурсу, див. Про проєкт). Його наукові дослідження охоплюють ефекти когерентності та випромінювання при каналюванні частинок, квантовий ефект Зенона, взаємодію нейтронів з речовиною, а також низькотемпературний термоядерний синтез (LENR). У науково-популярних лекціях детально розглядає фундаментальні проблеми сучасної фізики, зокрема принципи роботи та історію прискорювачів частинок, будову Великого адронного колайдера, природу простору-часу, межу причинності та надсвітлові явища (див. Надсвітлові явища), а також методологію демаркації науки й викриття псевдофізичних спекуляцій (див. Псевдонаука).

Огляд (Overview)

Михайло Висоцький закінчив радіофізичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка у 2007 році. У 2011 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Особливості когерентних та нелінійних процесів при взаємодії рухомих заряджених та нейтральних частинок з упорядкованими середовищами» (науковий керівник — проф. І. О. Анісімов). З 2010 року працює на кафедрі електрофізики, викладає семінари з прикладної фізики та веде практикуми з механіки, молекулярної фізики, коливань, електрики та атомної фізики.

Він є співавтором понад 55 наукових праць у провідних міжнародних та вітчизняних виданнях. Багато досліджень виконано у співавторстві з видатним фізиком Володимиром Івановичем Висоцьким (V. I. Vysotskii), який також досліджує проблеми ядерної фізики, квантової механіки та низькотемпературного термоядерного синтезу. У межах популяризації фізики прискорювачів провів огляд світових прискорювальних центрів та лабораторії FREIA Університету Уппсали (Швеція).

Ключові деталі / Підтеми

  • Ефекти когерентності та тандемний лазер: Дослідив радіаційні та нелінійні процеси під час каналювання різних типів частинок. Вперше побудував теорію повного ефекту Допплера в області критичних параметрів, на основі якої запропонував нову схему тандемного лазера на рухомих частинках. У цій системі можливе випромінювання великої кількості фотонів під час послідовних переходів у межах однієї пари рівнів з перетворенням кінетичної енергії частинки в когерентне лазерне випромінювання.
  • Квантовий ефект Зенона: Спільно з В. І. Висоцьким дослідив фундаментальні передумови реалізації квантового ефекту Зенона (ефекту уповільнення розпаду або квантового переходу системи під впливом частих вимірювань/спостережень) у мікрохвильовому та оптичному діапазонах.
  • Низькотемпературний термоядерний синтез (LENR): Досліджує механізми прискорення та оптимізації ядерних реакцій у невпорядкованих мішенях (наприклад, за допомогою адаптивного каналювання низькоенергетичних частинок у графенових плівках), а також саморегульований спалаховий ядерний синтез у стаціонарній намагніченій низькотемпературній плазмі. Розглядав LENR як можливе вирішення космологічної проблеми літію.
  • Популярна фізика прискорювачів: Прочитав детальний лекційний курс про фізичні принципи прискорення (дифракційна межа, довжина хвилі де Бройля), еволюцію прискорювачів від трубок Крукса й генераторів Кокрофта — Волтона до сучасних колайдерів (ВАК, ESS, FCC), а також їхнє прикладне застосування в медицині та промисловості.
  • Боротьба з псевдофізикою та детектор демаркації: У ґрунтовній лекції «Магія наукових слів: як із фізики роблять псевдонауку» (2026) сформулював детектор демаркації з 5 запитань для критичного аналізу заяв у медіа, розвінчав антинаукові міфи про торсіонні поля, ефіродинаміку, вічні двигуни та енергію вакууму, безпаливний рушій EmDrive, поняття «біополя» та спекуляції на тему квантового містицизму.
  • Вибрані наукові праці:
  • Застосування адаптивного каналювання низькоенергетичних частинок у графеновій плівці над мішенню для оптимізації прискореного ядерного синтезу у невпорядкованих мішенях (Vysotskii, V.I., Vysotskyy, M.V., Bartalucci, S., 2024, Fusion Science and Technology).
  • Саморегульований спалаховий ядерний синтез у стаціонарній намагніченій низькотемпературній плазмі (Vysotskii, V.I., Vysotskyy, M.V., 2023, Fusion Science and Technology).
  • Кореляційний метод 3D-детектування віддалених джерел гамма-випромінювання та нейтрино за допомогою інтерферометрії інтенсивностей (Vysotskii, V.I., Rusov, V.D., Zelentsova, T.N., Vysotskyy, M.V., Smolyar, V.P., 2023, Nuclear Technology).
  • Фундаментальні передумови реалізації квантового ефекту Зенона у мікрохвильовому та оптичному діапазонах (Vysotskii, V.I., Vysotskyy, M.V., 2022, European Physical Journal D).
  • Пошук корельованих квантових станів у ядерних реакціях: перші результати експериментального тесту (Bartalucci, S., Vysotskii, V.I., Vysotskyy, M.V., 2022, Journal of Condensed Matter Nuclear Science).
  • LENR-рішення космологічної проблеми літію (Vysotskii, V.I., Vysotskyy, M.V., Bartalucci, S., 2022, Journal of Condensed Matter Nuclear Science).
  • Каналювання заряджених частинок поблизу поверхні напівпровідників та провідних кристалів (Vysotskii, V.I., Vysotskyy, M.V., Maksyuta, N.V., 2021, Journal of Surface Investigation).
  • Гарячий лазерний синтез чи низькотемпературні ядерні реакції? Аналіз та сучасні перспективи перших експериментів з лазерного термоядерного синтезу (Vysotskii, V.I., Vysotskyy, M.V., Kornilova, A.A., 2021, Radioelektronika, Nanosistemy, Informacionnye Tehnologii).

Джерела та посилання